М. О. Драй-Хмарі
Трубадури, як Максим Рильський...

На скелі, де ламають діорит,
За темною грядою Аю-Дага
Розташувала давня грецька сага
Храм Артеміди, перший партеніт.

Літа минають, не минає міт!
Вони живі, дива Архіпелага —
Орестів жах, Шладова звитяга
І смертний Іфігенії привіт.

І довго ще, купаючись у морі,
Поети у вижати муть в просторі
Ахейські весла та низькі човни,

А парубки, каміння й дачні мури
Відповідатимуть на їх співучі сни
Крізь зуби витисненим: «Трубадури!..»