Давно вже вечір. Риси —
Мов вирізьблена рить.
Вгорі огонь горить,
І мовчки гробнуть кипариси.

Цвірчіння стопрозоре,
А вітру аніяк.
І тільки море, море,
Безтрепетний маяк.

І тільки повно слуху.
І ряснозорна бризь
Одглибивилась скрізь
Без руху...

Яке бажання стріч!
Мов Дафніс той і Хлоя,
При місяці там стоя,
Шепочуться всю ніч.

А ген аж в сині нетрі
В зазубреннях колон
Піднісся як закон
Некоронований Ай-Петрі.