Із води із океана
Там вона далеко вийшла.
І такеє в неї видно —
Одірватися не можу.

Підняла вона коліно —
Щоб на камінь стати вище.
І такеє в неї видно —
Одірватися не можу.

Мов у пісні, Калевалі,
Вітер в лоно їй повіяв,
Зарожевив знизу перса,
Почорнив оте, що видно.

І лягла вона розкрито,
Головою десь за море.
В небо промені — коліна
Божевільно ще дівочі.

І настала ніби тиша,
Ніби злотно плюскотіння.
Зараз, зараз я побачу,
Як рождатиметься сонце.