Дельфін не гравсь у морі,
Не був і сонцехмар —
На давню синю тему
Задумалась гора.
Я йшов і оглянувся —
Чи хтось мене позвав!
Креснуло-полоснуло
І блиснуло в слова.
І дощ заколихався,
Перемісило муть.
Грімкі, палкі промови
Над морем як у тьму.
І я побіг. Над муттю —
То був такий прорив!
На дві октави нижче
Шуміло із гори...
|